Синьків… Село розкинулося на лівому березі Дністра, де лунали пісні про смуток, радісь, журбу. Все чим жило село віддзеркалювалося в піснях.

В 1947 році був організований хор, яким керував молодий тоді ще Омельян Оробко. Село ожило піснями, як би важко не було людям вдень – ввечері бігли в клуб. Багато хто зі старожилів пам’ятає синьківський хор. Їхні пісні звучали в багатьох селах району,  в Заліщиках, в місті Тернополі, про що свідчать численні фотографії. Потім керівником хору став Богдан Волянький, а Василь Омельянович Оробко згуртував біля себе музикантів. Це й стало початком троїстих музик. Згодом був організований жіночий вокальний ансамбль, який в 1985 році став фолькльорно-етнографічним обрядовим колективом, керівником якого є Оробко Галина Михайлівна. І залунали по-новому пісні, закружляли у народних танцях пари.

В репертуарі колективу звучать місцеві старовинні перлини: колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, історичні, ліричні, соціально-побутові. Відроджено всі старовинні обряди: весілля, сватання, вертеп, маланка, вечорниці, посиденьки, синьківські наспіви.

У 1987 році колектив представляв Тернопільську область в місті Києві на міжнародному святі фолькльору (селище Пирогово, музей архітектури і побуту України).

1989 рік. Знову колектив у місі Києві з різдвяною програмою «Вертеп», «Маланка».

1991 рік. Колектив виїхав з виступом в місто Нова Ушиця Хмельницької області.

Кожен рік колектив є учасником обласного свята «Нова радість стала», тернопільської ярмарки, і всіх заходів, які проводяться в районі і області.

 

У 1996 році колективу присвоєно почесне звання «Народний».

У 2006 році колектив відсвяткував 20-річчя від дня утворення.