Історія Синьківської бібліотеки сягає в далеке минуле. Перша згадка датується кінцем ХІХ століття. Колишній житель Синькова, а потім емігрант до Канади  Йосип Когут у спогадах пише: «В 1895 році в Синькові з’явилася читальня «Просвіти». Першими книгами були кілька десятків брошур подарованих з львівської «Просвіти». Потяг до знань згуртував громаду села і ще до першої світової війни в центрі села була збудована двоповерхова споруда . Її спеціально збудували для «Просвіти», вона так і називалась – «Читальня». Хоч і на першому поверсі розмістилася олійня, другий поверх відведений  був під невелику бібліотеку, зал для читання, який разом з тим був і театральним залом.

 

 

 

Приміщення було не дуже великим і через де-який час виникла необхідність в значно-більшому приміщенні. Зусиллями громади було збудовано «Народний дім» в1929-1930 році, де і розмістилася читальня «Просвіти» з бібліотекою. До читальні на той час приходили такі газети: «Народна справа», «Новий час» «Діло», «Правда», «Сель-Роб», а пізніше «Перелом».

Варто відмітити, що книжковий фонд формувався за сприянням громади села, зокрема членів «Просвіти». Молодь ставила вистави, концерти, частину зібраних грошей виділяла на закупку нових книг. Під час Різдв’яних свят групи колядників частину грошей також виділяли для закупки книг.

Багато допомагав у розвитку бібліотечної справи в селі тодішній директор школи Іван Степанович Курієць. На той час у нього була своя приватна бібліотека і він охоче давав книжки для читання своїм односельчанам.

З приходом в 1939 році російських військ, багато книг було вилучено, бо становили «ідеологічну небезпеку». Ще більше пострадала сільська бібліотека в роки другої світової війни та перших повоєнних років.

Активне відновлення роботи бібліотеки села розпочалось з початку 50-х років, коли завідувати бібліотекою став Варварчук Зеновій Йосипович. З допомогою держави, використовуючи місцеві кошти почав активно рости бібліотечний фонд. Навколо бібліотеки гуртувались молоді люди, був створений драматичний гурток, який багато років пропагував класичні, українські драматичні твори М.Старицького, М.Кропивницького, І. Карпенка-Карого і інших класиків української літератури.

З 1958 року завідувати бібліотекою стала Зульковська Галина Миколаївна. В цей час сільська бібліотека була важливим культурно-освітнім закладом ще і тому, що в селі почала діяти восьмирічна школа, яка була до того семирічною. Кількість читачів становила біля 1000 чоловік.

Урбанізація життя на Україні в 60-х роках зумовила значний відплив молоді на заводи і фабрики. Найбільший відплив був в 70-ті роки. Зменшилася дещо і кількість читачів.

Але все-одно бібліотека була центром пропаганди книги, простого слова, центром просвіти.

В 60-х––70-х роках завідували бібліотекою Сторощук Марія Степанівна, Боднар Мирослав Степанович, Стасій Надія Миколаївна.

З 1973 року зав. бібліотекою працює Фенюк-Боднар Ольга Петрівна. 

До послуг користувачів бібліотеки створено і діє ДБА, який включає систему каталогів і картотек, що постійно оновлюються і редагуються. книжковий фонд доповнюють періодичні видання: районна газета "Колос", обласна газета "Свобода", центральні газети: "Урядовий кур'єр", "Голос України"; журнали "Шкільна бібліотека", "Розкажіть онуку", "Позакласний час", "Дім, сад, город", "Барвінок",

Бібліотека співпрацює з БНТ, із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, церковною громадою, сільською радою, залучає до зміцнення матеріально-технічної бази бібліотеки депутатів, підприємців, уродженців села, які проживають за його межами, благодійників.

У 2003 році за сприяння посольства США в Україні відкрито інтернет-центр, який став додатковим джерелом інформації, безкоштовним консультативним пунктом та центром навчання користувачів. Послугами Інтернет-центру користуються не тільки жителі Синькова, а й навколишніх сіл.

З часу діяльності Інтернет-центру бібліотечну установу двічі відвідали представники посольства США в Україні: Валентина Пашкова і Ольга Любінецька, директор ДОУНБ Василь Вітенко, предстввники районної та обласної державних адміністрацій, журналісти, уродженці села з діаспори.

У 2012 році на кошти уродженця села, мецената Фірташа Дмитра Васильовича  в центрі села збудовано новий будинок культури, на третьому поверсі якого розмістилася бібліотека. Під бібліотеку відведено чотири кімнати: є читальний зал, дитяча кімната. Закуплено 4700 екземплярів друкованої продукції, два комп'ютери, принтер, сканер, засоби для відеозв'язку.

Бібліотеку підключено до швидкісного інтернету, який надає можливість  членам територіальної громади отримати безкоштовний доступ до освітніх інформаційних ресурсів, відкриває вікно у світ знань. Учні та студентська молодь мають можливість доступу до освітніх сайтів, брати участь у різних проектах, замовити книги по інтернету, отримати інформацію про можливість навчання та працевлаштування. Малозабезпечені  сім'ї можуть отримати інформацію про  свої правові можливості.

Основна частина населення нашого села зайнята в аграрному секторі, який дозволяє вижити в умовах економічної кризи.Їм в пригоді стають безмежні простори інтернету, адже на різних сайтах можна знайти інформацію про новітні технології вирощування ранніх овочів, засоби захисту рослин, придбання насіння.